Українська література. Помічник до ЗНО
Автор
|
Назва
|
Жанр, вид лірики, джерело
|
Тема, ідея, проблематика твору, мотиви лірики
|
Герої,
образи
|
Стиль, напрям, об'єднання
|
Примітки
|
Давня українська література, фольклор
| ||||||
Народ
|
«Ой Морозе, Морозенку»
|
історична пісня
|
возвеличення подвигу козака Морозенка; метонімія, метафора
|
образ Савур-могили
|
боротьба козацтва з татарами
| |
«Чи не той то хміль»
|
Історична пісня
|
возвеличення боротьби проти поляків під проводом
Б. Хмельницького
|
Богдан Хмельницький
|
Національно-визвольна війна 1648- 1654рр.
| ||
«Віють вітри»
|
соціально-побутова пісня
|
дівочі страждання у розлуці з милим; паралелізм, риторичні фігури
|
авторка - легендарна співачка Маруся Чурай
| |||
«Засвіт встали козаченьки»
|
соціально-побутова пісня
|
козак збирається в дорогу, лишає матір і кохану; форма діалогу
|
козак, Маруся, мати
| |||
«Дума про Марусю Богуславку»
|
дума
|
звільнення козаків-невільників Марусею Богуславкою з турецького полону
|
Маруся, козаки
|
полонянка Маруся з Богуслава - реальна особа
| ||
«Бондарівна»
|
балада
|
загибель гордої Бондарівни через спротив свавільному панові; повтори, порівняння, форма діалогу
|
Бондарівна, пан Каньовський (Потоцький)
|
реальна сюжетна основа
(XVIII ст.)
| ||
невідомий
|
«Слово про Ігорів похід»
|
поема (героїчний епос)
|
тема: похід князя Ігоря на половців у 1185 р.; ідея: заклик руських князів до єднання в ім'я захисту рідної землі
|
образ рідної землі, Ігор, Святослав, Ярославна
|
орнаменталізм
|
знайшов рукопис А.Мусін-Пушкін
|
Нестор Літописець, 1113р.; ігумен Сильвестр,
1116р.
|
«Повість минулих (временних) літ»
|
літопис часів Київської Русі (XII ст.)
|
висвітлює Історію східних слов'ян і князівської влади; легенда про заснування Києва; про помсту княгині Ольги (Ольга тричі помстилася древлянам за смерть Ігоря)
|
Кий, Щек, Хорив, Либідь
|
Монумента-лізм
|
оригінал не зберігся; найдавніший - Лаврентіївський список
|
Григорій Сковорода, 1722-1794 рр.
|
«Всякому місту - звичай і права», 1785р.
|
сатирична поезія (збірка «Сад божественних пісень»)
|
гостра сатира на суспільне життя XVIII ст.; осуд бюрократів, пияк, ледарів; жити мудро, не заплямити совісті; тільки той, у кого чиста совість, не боїться смерті
|
бароко в діалогах і філософській поезії; класицизм у байках
|
філософія: у природі -краса, гармонія, у суспільстві - несправедливість; «Світ ловив мене, та не спіймав»
| |
«De libertate»
|
філософська поезія
|
тема вольності та свободи; поезія присвячена Б.Хмельницькому
| ||||
«Бджола та Шершень»
|
байка (збірка «Байки харківські»)
|
ідея «сродної праці»: пізнавай себе, свої нахили - у цьому щастя (Бджола); осуд людей-паразитів (Шершень); 2 частини: сюжет, «сила» (тлумачення)
|
Бджола, Шершень
| |||
Література ХУІІІ-ХІХ ст.
| ||||||
Іван Котляревський 1769-1838 рр.
|
«Енеїда», видана 1798- 1842рр.
|
травестійно-бурлескна поема
(6 частин)
|
тема: подорож Енея; ідея: утвердження українського народу, його традицій, духу свободи і побратимства; в образах троянців - запорожці, богів - пани
|
Еней, Венера, Юнона, Зевс, Дідона, Ацест, Анхіз, Латин, Турн...
|
класицизм
|
сюжет запозичив у Вергілія; перший український твір, написаний живою народною мовою
|
«Наталка Полтавка», 1819 р.
|
соціально-побутова драма, малоросійська опера (авторське)
|
тема: життя і побут українського села в XIX ст.; ідея: оспівування духовної величі людини з народу
|
Наталка, Петро, возний, виборний, Терпилиха
|
класицизм + елементи сентименталізму
|
започаткував розвиток української драматургії; музика М.Лисенка
| |
Григорій
Квітка-
Основ'яненко,
1778-1843 рр.
|
«Маруся»,
1832р.
|
повість
|
тема: розповідь про нещасливе кохання дівчини-селянки
та хлопця-сироти; життєвий
соціально-побутовий
конфлікт; трагічне завершення
|
Маруся,
Василь,
Наум Дрот
|
сентименталізм
|
намагався довести спроможність української мови передавати глибокі
почуття; присвячено дружині Анні
Квітці
|
Тарас
Шевченко,
1814-1861 рр.
Шевченко -
основоположник української літератури.
1-ше видання
«Кобзаря» —
1840 р.
(8 творів)
|
«Катерина»,
1839р.
|
соціально-побутова поема
(рання творчість)
|
зображення трагічної долі жінки-покритки; особливості
композиції: ліричні відступи
|
Катерина,
москаль,
батьки, кобзар, малий
Івась
|
романтизм
(рання
творчість)
|
присвячено
В.Жуковському
|
«До Основ'я-
ненка»,
1839р.
|
громадянська
лірика (послання) рання творчість)
|
тема: героїчне минуле
України; ідея: пробудження в українців національної
пам'яті, гідності
| ||||
«Гайдамаки»,
1839-1841 рр.
|
героїко-історична поема
(2 вступи,
10 розділів,
епілог), рання
творчість
|
змалювання картин селянського повстання 1768 р. (Коліївщини); ідея: звеличення подвигу гайдамаків, осуд шляхетського свавілля; 2 сюжетні лінії: зародження руху народних мас, любов Яреми й Оксани
|
Максим
Залізняк,
Іван Гонта,
Ярема
Галайда,
Оксана
|
критичний
реалізм
|
присвячено
В.Григоровичу
| |
«Сон»
(«У всякого
своя доля»),
184.3 р.
|
сатирична
поема (комедія - авторське) (період
«трьох літ»)
|
заклик до боротьби проти
свавілля і жорстокості російського царату; форма сну;
умовно 3 частини: Україна,
Сибір, Санкт-Петербург; засоби комічного: іронія, сатира, сарказм, гротеск
|
Кирило-
Мефодіївське братство
|
написано під
враженням від подорожі
в Україну
в 1843р.
присвячено
другові поета
Я. де Бальмену, який загинув у бою з черкесами
| ||
«Кавказ»,
1845 р.
|
сатирична
поема (період
«трьох літ»)
|
осуд колоніальної політики самодержавства на Кавказі;
заклик до боротьби проти загарбницької політики імперії;
гімн героям-кавказцям, які боролися за волю
|
образи-символи: Прометей (народ),
Орел
(імперія)
| |||
«І мертвим, і
живим...»,
1845 р.
|
послання
(період
«трьох літ»)
|
своєрідний заповіт українській інтелігенції, яка має бути разом з народом, просвітити його
| ||||
«Заповіт»,
1845р.
|
громадянська
лірика (період «трьох літ»)
|
монологічне звернення до наступних поколінь
|
назву «Заповіт»
дав віршу
М.Костомаров
| |||
«Мені однаково», 1847 р.
|
громадянська
лірика (медитація) (невольнича
поезія)
|
цикл «В казематі»; переживання ліричного героя за долю батьківщини, почуття
відповідальності за неї
|
митець, якого висилають до
Сибіру
| |||
Пантелеймон
Куліш,
1819-1897 рр.
|
«Чорна рада»,
1857 р.
|
історичний
роман (перший), роман-
хроніка
(за автором)
|
історичний час: період Руїни; дві сюжетні лінії: історична (боротьба за владу Сомка та
Брюховецького) і любовна
(Петро, Леся, Сомко)
|
Сомко,
Шрам, Петро, Леся, Черевань, Брюховецький
|
романтизм,
Кирило-Мефодіївське
братство
|
спирався на романи Вальтера
Скотта
|
Марко Вовчок (Марія
Вілінська),
1833-1907 рр.
|
«Максим
Тримач»
|
баладне
оповідання
(збірка «Народні оповідання»)
|
тема:
трагічне кохання Катрі Тримач; почуття вини та відповідальності за смерть доньки; мотив свободи
|
Катря, Максим Тримач,
Семен
|
романтизм
|
оповідь від
1-ї особи
|
Іван Нечуй-
Левицький,
1838-1918 рр.
|
«Кайдашева
сім'я», 1879 р.
|
соціально-
побутова, сатирично- гумористична
повість
|
висміювання життя українського села в перші десятиліття скасування кріпацтва;
основна проблема: стосунки
батьків і дітей
|
Маруся,
Кайдаш,
Карпо, Лаврін, Мотря,
Мелашка
|
реалізм
|
окремі герої мають прототипів
|
Панас
Мирний,
1849-1920 рр.,
та Іван Білик
(брати Рудченки)
|
«Хіба ревуть
воли, як ясла
повні?»,
1875 р.
|
перший соціально-
психологічний
роман
(4 частини)
|
історія життя і морального
падіння Чіпки Варениченка
(«пропащої сили»); конфлікт між соціально-політичним
станом селянина в пореформеній Україні та сильною індивідуальністю
|
Чіпка,
мати Мотря,
Грицько, Галя, Максим,
Лушня, Матня, Пацюк
|
критичний
реалізм
|
Іван Білик доопрацював історичні картини;
основа твору -
повість «Чіпка»
|
Іван Карпенко-Карий
(Тобілевич),
1845-1907 рр.
|
«Мартин Боруля», 1886р.
|
трагікомедія
|
проблема:
підміна етичних цінностей становою належністю (бажання Мартина
Борулі стати дворянином)
|
Мартин Боруля, Красовський,
Степан, Марися
|
реалізм
|
сюжет побудовано на фактах
із життя родини Тобілевичів
|
Іван Франко,
1856-1916 рр.
Перекладач,
науковець,
фольклорист
|
«Гімн»,
1887 р.
|
громадянська
лірика (збірка
«З вершин
і низин»)
|
зображення незламного оптимізму, віри в оновлення життя, своєрідний гімн українського народу; музична
інтерпретація М.Лисенка
|
Алегоричний образ вічного революціонера
|
реалізм
| |
«Чого являєшся мені у
сні?»
|
любовна лірика (збірка
«Зів'яле листя»)
|
осмислення власних душевних переживань, мотив нерозділеної любові
| ||||
«Мойсей»,
1905 р.
|
філософська
поема (ліричний пролог і
20 пісень)
|
проблематика твору: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник, пробудження національної свідомості, історичної пам'яті
|
Мойсей, народ (Датан,
Авірон, Єгошуа)
|
біблійна основа
сюжету: шукання Обітованої
землі ізраїльтянами – це історія пошуку
українцями
національного і духовного
відродження
| ||
Література XX ст.
| ||||||
Ольга Кобилянська,
1863-1942 рр.
|
«Земля»,
1902 р.
|
соціально-
психологічна
повість
|
земля як сенс життя для селянина; одвічні проблеми: людини і землі, злочину й кари, батьків і дітей; мотив братовбивства
|
Івоніка та
Марія, Михайло, Сава,
Анна, Рахіра
|
символізм,
реалізм
|
сюжет узято
з реального
життя
|
Леся Українка
(Лариса
Косач),
1871-1913 рр.
|
«Contra spem spero»,
1890 р.
|
філософська
лірика (збірка
«На крилах
пісень»)
|
боротьба і віра в перемогу над
хворобою та кривдою в
суспільстві
|
назва (переклад) «Без надії
сподіваюсь»
| ||
«Лісова
пісня»,
1911р.
|
драма-феєрія
(пролог, 3 дії:
весна, літо,
осінь)
|
вічні проблеми: сила матеріального і духовного; краса
людської душі і тягар побутового гніту; гуманістичні ідеї
перемоги гармонії природи і краси в житті людини
|
Лукаш, мати,
дядько Лев,
Мавка,
лісові істоти,
Килина
|
Неоромантизм
|
Метафоричність, символічність, неоромантична проблематика
| |
Михайло Коцюбинський,
1864-1913 рр.
|
«Intermezzo»
(перепочинок), 1908р.
|
психологічна
новела з авто-
біографічною
основою
|
внутрішній монолог; філософська проблема: людина і суспільство, людина і природа
|
Моя утома,
Людське горе, Залізна
рука города,
Сонце
|
імпресіонізм;
«Братство
тарасівців»
|
присвята:
«Присвячую
кононівським
полям»
|
«Тіні забутих
предків»,
1911р.
|
повість
|
тема: показ життя гуцулів, їхніх звичаїв, побуту, єдності людини і природи; гімн природі, чистоті почуттів; осуд
бездуховного життя
|
Іван Палійчук, Марічка, Палата,
Юра, нявка,
щезник
|
написана під
враженням від
перебування в Карпатах
| ||
Василь
Стефаник, 1871-1936 рр.
|
«Камінний
хрест»,
1900 р.
|
новела
|
тема еміграції (в основі справжній факт); трагізм розставання з рідною землею; камінний хрест - символ страдницької долі селянина
|
Іван Дідух, Катерина, діти, селяни
|
експресіонізм, імпресіонізм
|
написана під враженням від масової еміграції галицьких селян
|
Микола Вороний, 1871-1938 рр.
|
«Блакитна Панна»
|
інтимна лірика (цикл «Гротески»)
|
єдність краси природи і мистецтва; абстрактний образ Блакитної Панни
|
неоромантизм, символізм
|
репресований розстріляний
| |
Олександр Олесь (Кандиба), 1878-1944 рр.
|
«Чари ночі»
|
інтимна лірика, романс
|
гімн молодості, коханню,
філософське осмислення скороминущості життя і його вічності;
прийом обрамлення
|
символізм
|
романс «Сміються, плачуть солов'ї» (музика В.Безкоровайного)
| |
«О слово рідне! Орле скутий!..»
|
громадянська лірика
|
роль поетичного слова в житті народу; осуд національного безпам'ятства, зневаги до рідного слова
|
поезія - відгук на революційні події 1917 р.
| |||
Володимир Винниченко, 1880-1951 рр.
|
«Момент»
(з оповідань тюремної Шехерезади)
|
новела
|
тема: перехід героїв через кордон; філософський підтекст: роздуми про миттєве і вічне, про сенс життя, щастя людини
|
оповідач, Семен, Муся
|
імпресіонізм
|
збірка оповідань «Краса і сила» (1906р.)
|
Павло Тичина, 1891-1967 рр.
|
«О панно Інно»
|
інтимна лірика
|
глибокі переживання ліричного героя, що згадує про юнацьке кохання
|
Інна - Нюся Коновал
|
елементи різних течій модернізму:
|
збірка «Сонячні кларнети»; кларнетизм -
|
«Арфами, арфами», 1914р.
|
пейзажна лірика
(написана верлібром)
|
оптимістичний пафос; музичність поезії (алітерація, асонанс), символіка кольорів
|
символізму, імпресіонізму
|
світоглядно-естетична концепція П.Тичини, виражена через різні
поетичні засоби
| ||
«Ви знаєте, як липа шелестить...»
|
інтимна лірика (елегія)
|
мотив кохання; паралелізм картин природи і людських переживань
| ||||
Максим Рильський, 1895-1964 рр.
|
«Молюсь і вірю»
|
пейзажно-психологічна лірика
|
оспівування земних насолод, захоплення красою і неосяжною величчю світу
|
неокласицизм
|
поезія належить до ранньої лірики
| |
Юрій Яновський, 1902-1954 рр.
|
«Подвійне коло», 1935 р.
|
1-ша новела роману в новелах «Вершники» (8 новел)
|
проблема розпаду роду, родини як трагедія народу; засудження братовбивства заради «світлого майбутнього»
|
брати Половці: Андрій, Оверко, Опанас, Сашко, Іван
|
неоромантизм
|
порушено батьківський заповіт «Тому роду нема переводу, в котрому браття милують згоду»
|
«Шаланда в морі»
|
3-тя новела
|
утвердження високих загальнолюдських ідеалів вірності та любові
|
Мусій Половець, Половчиха, Чубенко
|
Половчиха -образ-символ чекання
| ||
Микола Хвильовий (Фітільов), 1893-1933 рр.
|
«Я (Романтика)», 1924 р.
|
новела (збірка оповідань «Сині етюди»); присвята: «Цвітові яблуні»
|
проблема гуманності і фанатичної відданості революції; протистояння добра і зла в душі героя, роздвоєність («я чекіст, але і людина»); тема: складна революційна дійсність
|
«Я», матір Марія, доктор Тагабат, Андрюша, дегенерат
|
імпресіонізм, експресіонізм, романтика вітаїзму
|
заснував ВАПЛІТЕ, очолив літературну дискусію (памфлети «Камо грядеши?», «Україна чи Малоросія?»)
|
Володимир Сосюра,
1898-1965 рр.
|
«Любіть Україну», 1944 р.
|
громадянська лірика (форма послання)
|
заклик бути патріотами; за вірш автора звинувачено в «націоналізмі»; деякі рядки було змінено
|
символізм, романтизм
|
двоїстість поета (націоналіст і комуніст)
| |
Валеріан Підмогильний, 1901-1937 рр.
|
«Місто», 1928 р.
|
перший урбаністичний роман (має два епіграфи)
|
історія розвитку людини, яка потрапила з провінції до столиці; філософські питання буття; неоднозначність образу Степана
|
Степан Радченко, Вигорський, Зося, Борис
|
екзистенціалізм
|
репресований 1935 р., розстріляний 1937 р.; роман був заборонений
|
Остап Вишня
(Павло
Губенко),
1889-1956 рр.
|
«Моя автобіографія»
|
художня
автобіографія
|
гумор і легка іронія в розповіді про дитинство та юність: сім'ю, навчання, початок літературної діяльності
|
реалізм;
«Плуг»,
«Гарт»
|
репресований
1933р., 10 р.
заслання. Увів
жанр «усмішка» - синтез
анекдоту і пейзажної лірики
| |
«Сом»
|
усмішка
(збірка
«Мисливські
усмішки»)
|
гумористична оповідь про рибалок, які намагалися спіймати сомів на Осколі, Дніпрі;
поетизація природи
|
дід Панас,
пан, рибалки
| |||
Микола
Куліш,
1892-1937 рр.
|
«Мина Мазайло»,
1929 р.
|
сатирична
комедія
|
змалювання процесів українізації у 20-х роках XX ст.; засудження міщанства, національної упередженості; засоби комічного: гротеск, сатира
|
Мина, Рина,
Уля, Мокій,
тьотя Мотя,
дядько Тарас
|
експресіо-
нізм
|
розстріляний
У 1937 р.;
2-й президент
ВАПЛІТЕ
|
Богдан-Ігор
Антонич,
1909-1937 рр.
|
«Різдво»
|
календарно-
обрядова поезія (збірка
«Три персні»)
|
поєднання язичницьких
і християнських мотивів;
зв'язок з лемківським фольклором
|
був заборонений як поет-містик
| ||
Олександр
Довженко,
1894-1956 рр.
Режисер, кіно-
сценарист
|
«Зачарована
Десна»,
1956 р.
|
автобіографічна кіноповість
|
поетизація краю дитинства, його людей, природи; спогади про сім'ю, село, повінь, війну;
«Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє»
|
Сашко, дід
Семен, батько, мати,
дядько Самійло, баба
Марусина
|
реалізм і романтизм,
елементи
експресіонізму
|
«Гарт»,
ВАПЛІТЕ.
1958 р. - «Земля» О.Довженка серед 12-ти
найкращих
фільмів у світі. «Так не підкорятися і так умирати, як умирають українці, можуть лише люди високої марки»
(Ернест фон
Крауз)
|
«Україна в
огні» (заборонена, 1941-
1943 рр.)
|
кіноповість
|
зображення початку війни з німецькими загарбниками, відступу військ; проблема
національної свідомості та історичної пам'яті
|
Лаврін Запорожець, Заброда,
Ернест фон
Крауз, Олеся, Христя
| |||
Андрій
Малишко,
1912-1970 рр.
|
«Пісня про
рушник»,
1959 р.
|
пісня (музика
П.Майбороди)
|
мотив материнської та
синівської любові, патріотизму; рушник - символ дороги,символіка кольорів; пісню перекладено 35 мовами світу
|
образи-
символи
|
класичний
стиль, народ
но-поетична
основа
|
на музику
покладено
100 віршів
|
Василь
Симоненко,
1935-1963 рр.
|
«Лебеді материнства» 1981 р.
|
колискова
|
два мотиви: дивосвіт дитинства, мотив дороги як вибору життєвого шляху дитиною; рефрен
|
образи-
символи
|
шістдесятник;
класичний стиль
|
15 років забороняли; посмертно -
премія імені Т.Шевченка
|
Григір
Тютюнник,
1931-1980 рр.
|
«Три зозулі з
поклоном»,
1966 р.
|
новела (збірка «Зав'язь»;
«Любові всевишній присвячується»)
|
автобіографічні моменти;
складність людських стосунків; героїв єднає страждання та любов як найвище мірило людських цінностей
|
оповідач
(син), Михайло, Соня
(батьки),
Марфа Яркова
|
імпресіонізм
|
написано під
впливом пісні
«Летіла зозуля
через мою
хату»
|
Олесь
Гончар,
1918-1995 рр.
|
«За мить щастя»
|
новела
|
художнє осмислення краси і сили кохання, короткочасності щастя; події відбуваються в
післявоєнний час; трагічна кінцівка: за вбивство Ларисиного чоловіка Сашка розстрілюють
|
Сашко
Діденко,
Лариса
|
романтизм
|
Суперечливість,
двоплановість в оцінці вчинків
героїв
|
Іван Драч,
1936 р.
|
«Балада про соняшник», 1962 р.
|
балада, написана верлібром (збірка
«Соняшник»)
|
асоціативність, символ, метафоричність; роль поезії і поета, тема обдарованості
|
соняшник (поет), сонце (поезія)
|
шістдесятник; символізм, імпресіонізм
|
перекладач, журналіст, голова Народного Руху; поема «Чорнобильська мадонна»
|
Василь Стус, 1938-1985 рр.
|
«Як добре те, що смерті не боюсь я»
|
громадянська лірика (збірка «Палімпсе-сти»)
|
відповідь ув'язненого Стуса своїм «суддям»; своєрідний заповіт; передчуття трагічної смерті, мужність
|
шістдесятник; екзистенціалізм, символізм; «Українська Гельсинська група»
|
репресований дисидент
(2 арешти), посмертно - Шевченківська премія
| |
«О земле втрачена, явися...»
|
патріотична лірика (збірка «Палімпсе-сти»)
|
духовний зв'язок людини з рідною землею; світлі спогади про рідний край і сумна дійсність; прийом обрамлення
| ||||
Ліна Костенко, 1930 р.
|
«Маруся Чурай»
|
історичний роман у віршах
(9 розділів, ключовий розділ -«Сповідь»)
|
2 сюжетні лінії: нещасливе кохання Марусі та Грицька у поєднанні з широкою картиною України XVII ст.; проблеми: вірність і зрада, митець і народ
|
Маруся, Іван Іскра, Грицева мати
|
шістдесятниця; модернізм
|
в основі твору балада «Ой не ходи, Грицю»; роман відзначено Шевченківською премією
|
«Страшні слова, коли вони мовчать»
|
філософська лірика (цикл «Іскри історії»)
|
ліричний роздум про значення слова в житті, свідомості людини; «Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»
| ||||
«Українське альфреско»
|
філософська лірика (книжка «Сад нетанучих скульптур»)
|
переосмислення атрибутів української свідомості; мотив самотності
| ||||
Твори письменників-емігрантів
| ||||||
Іван Багряний (Лозов'яга), 1906-1963 рр.
|
«Тигролови» (1-ша назва «Звіролови»), 1944 р.
|
пригодницький роман (елементи автобіографіз-му)
|
трагедія України в часи тоталітарного режиму, відображення впливу сталінського терору на долі інженера-авіатора Г.Многогрішного
|
Григорій Многогрішний Медвин, Сірки, Наталка
|
екзистенціалізм, неоромантизм
|
репресований, 1940 р. - еміграція в Німеччину
|
Євген Маланюк, 1897-1968 рр.
|
«Стилет чи стилос?»
|
громадянська лірика
|
роздум про творчу місію митця і його покликання; стилет і стилос, зброя й перо, сила і краса символізують боротьбу за ідеали народу
|
модернізм; МУР, Празька школа
|
концепція мистецтва Маланюка: завдання поета - служити Україні, втілювати загально-національні ідеї
| |
Сучасний літературний процес
| ||||||
Напрям - постмодернізм. Зародився в 1980-х роках з появою літературного угруповання «Бу-Ба-Бу». Основні літературні угруповання: «Бу-Ба-Бу» (Бурлеск, Балаган, Буфонада) - Львів, 1985 р.; «Пропала грамота» - Київ, 1991 р.; «Нова дегенерація» - Івано-Франківськ, 1992 р.; «ЛуГоСад» - Львів, 1984 р. та ін. Утворення АУП - Асоціації українських письменників - Київ, 1997 р. Ю.Андрухович (Бу-Ба-Бу, АУП) - поет, прозаїк, есеїст. Найвідоміші романи: «Рекреації», «Московіада», «Перверзія»; О.Забужко - поет, прозаїк, есеїст, літературознавець. Збірки поезій «Травневий іній», «Автостоп», роман «Польові дослідження з українського сексу»; І.Римарук (віце-президент АУП, редактор ж. «Сучасність») - поет. Збірки поезій «Висока вода», «Упродовж снігопаду»
| ||||||
Немає коментарів:
Дописати коментар